- рішимість
- -мості, ж., рідко.Те саме, що рішучість. || Мужність, хоробрість у вчинках, діях.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
рішимість
Смотреть что такое "рішимість" в других словарях:
непогрішимість — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
рішимість — іменник жіночого роду рідко … Орфографічний словник української мови
непогрішимість — мості, ж. Абстр. ім. до непогрішимий … Український тлумачний словник
Непомильність папи — (а не непогрішимість папи) Суть цього постулату католицької догматики полягає в тому, що Христос доручив Церкві навчати і «уділив їй участь у своїй власній непомильності»1. Церковні пастирі, виконуючи учительське служіння, користується цим даром… … Термінологічний довідник для богословів та редакторів богословських текстів
сміливість — вості, ж. 1) Властивість за знач. сміливий. 2) Смілива поведінка, рішучість у вчинках; хоробрість, відвага. •• Ма/ти смі/ли/вість бути сміливим; осмілюватися зробити що небудь. Набира/тися смі/ли/вості ставати сміливішим … Український тлумачний словник
неомильніст — ности, ж. Ол. Непогрішність, непогрішимість … Словник лемківскої говірки
посилюватися — юється, недок., поси/литися, иться, док. 1) Ставати сильнішим, більшим кількісно, могутнішим у політичному або економічному аспекті тощо. 2) Досягати вищого ступеня вияву, рівня розвитку і т. ін.; ставати відчутнішим, виразнішим; збільшуватися.… … Український тлумачний словник
посилювати — юю, юєш, недок., поси/лити, лю, лиш, док., перех. 1) Робити сильнішим, більшим кількісно, могутнішим у політичному або економічному аспекті тощо. 2) Доводити до вищого ступеня вияву, рівня розвитку і т. ін.; робити відчутнішим, виразнішим;… … Український тлумачний словник
укріплювати — юю, юєш і укріпля/ти, я/ю, я/єш, недок., укріпи/ти, плю/, пи/ш; мн. укрі/плять; док., перех. 1) Робити міцнішим, надійнішим, таким, що менше піддається руйнівній дії чого небудь. Укріпити греблю. || Міцно, надійно прикріплювати до чого небудь або … Український тлумачний словник
огрубіти — і/ю, і/єш, док. 1) Стати, зробитися грубим, твердим, шкарубким (про шкіру, поверхню чого небудь і т. ін.); зашкарубнути. || Утратити колишню ніжність, м якість, тендітність (про риси обличчя, зовнішність); стати зовні грубішим. 2) Стати… … Український тлумачний словник
